Природа – це найкраща з книг, написана на особливій мові. Цю мову треба вивчати.
Н.Г. Гарін
Мета: формування небайдужості до екологічних, економічних та соціальних проблем,формування дбайливого ставлення до
природи, власного здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, засад здорового способу життя, виховання любові до природи, прагнення берегти і примножувати її багатства та
формування вмінь і навичок природоохоронної діяльності. Любов до природи слід виховувати з раннього дитинства.
Тому сьогодні екологічне виховання в першу чергу спрямоване на формування екологічної культуру людини, для якої характерні різнобічні, глибокі знання про навколишнє середовище.
В наш час екологічні негаразди належать до числа глобальних проблем, що охоплюють за своїми масштабами і значимістю всю планету.
І саме з розвитком компетентнісної освіти великої значимості набула важливість збереження довкілля, постраждалого внаслідок антропогенних змін.
У тій кризовій екологічній ситуації, в якій перебуває наша країна, наш освітній заклад просто не має морального права виховувати споживацьке ставлення до природи. Екологічна криза спонукає до переосмислення відносин у системі: «природа – людина – суспільство», диктує потребу формування екологічного виховання особистості.
Формування екологічної грамотності покликане слугувати провідником екологічної культури у змісті освіти, створює мотивацію для ціннісної орієнтації в освітньому процесі.
