Положення про психологічну службу
Телефони довіри
— Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
— Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
— Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;
— Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 80050 17 20;
— Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;
— Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
— Національна поліція України 102.
Телефони «гарячих ліній», за якими діти можуть отримати психологічну підтримку в разі, якщо вони потрапили в ризиковані для здоров’я ситуації:
Національна дитяча гаряча лінія:
0-800-500-225 (безкоштовно зі стаціонарних)
116111 (безкоштовно з мобільних)
Безкоштовна цілодобова гаряча лінія для жертв домашнього насильства – 15-47
Безкоштовна Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства – 116-123
Чат-бот «КІБЕРПЕС» у Telegram і Viber допоможе дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у разі кібербулінгу та анонімно отримати допомогу.
На сайті МОН можна знайти розділ «БЕЗПЕКА ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ» для підвищення рівня обізнаності батьків і вчителів. Зокрема, розміщені поради для батьків щодо організації взаємодії «дитина – інтернет – мобільний зв’язок» від Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.
На платформі цифрової освіти ДІЯ можна переглянути освітній серіал для батьків «Безпека дітей в інтернеті» про те, як убезпечити дітей онлайн від шкідливих матеріалів, кібербулінгу, суїцидальних інтернет – спілок і сексуального насильства.
Пам’ятка для батьків
«Булінг в учнівському середовищі»
Булінг (цькування) – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Закон України «Про освіту» містить типові ознаки булінгу:
• систематичність (повторюваність) діяння;
• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
• дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та (або) фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та (або) спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Як батькам розпізнати булінг щодо своїх дітей:
• у дитини зникає бажання ходити до школи;
• діти уникають участі у спільних шкільних заходах;
• у дитини спостерігаються різкі зміни настрою;
• у дитини пропадають речі або вона приносить їх додому у зламаному чи пошкодженому вигляді;
• у дитини немає друзів у школі;
• дитина відчуває погіршення стану здоров’я.
Як батькам реагувати на ознаки булінгу:
• з дитиною необхідно обговорювати цю проблему якомога спокійніше;
• необхідно створити відчуття захищеності та спокою;
• уникайте звинувачень та не перетворюйте розмову на допит;
• спробуйте знайти чи розробити спільне рішення, яке дасть можливість дитині почуватись більш захищеною;
• необхідно негайно повідомити про факти булінгу адміністрацію школи;
• з метою притягнення винуватців необхідно повідомити про факти цькування до поліції;
• доречним буде отримати консультацію у психолога.
Поради дітям, як поводитися із кривдником
• Якщо це можливо, ігноруйте кривдника і уникайте контактів з ним.
• Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, демонструйте силу духу.
• Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Чим агресивніше ви реагуєте, тим більше шансів опинитися у загрозливій для вашої безпеки і здоров’я ситуації.
• Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.
• Радимо при явних ознаках вчинення булінгу викликати поліцію, яка має повноваження приїхати, припинити правопорушення та скласти протокол про притягнення до адміністративної відповідальності кривдника, який потім буде розглянутий судом.